"І світу не пізнаєш, поки свій край не взнаєш"



Безмежно з дитинства кохаю
Красу свого рідного краю —
Ріки голубінь неозору,
Сосну в надвечір'ї прозорім
І місяць у хмарках сріблястих,
І свіжість весняного листя,
І синій промінчик волошок
В пшеничному морі колосся.

Коментарі