Відомий французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері - став третім з п'ятьох дітей Жана де Сент-Екзюпері, віконта і спадкоємця стародавнього роду перигорских аристократів, і з'явився на світ 29 червня 1900 року у французькому Ліоні. Він навчався в ліонській Школі Братів-християн, потім у католицьких коледжі єзуїтів у Manse і в Швейцарії. У 12 років Антуан вперше піднявся в повітря на літаку, проте не мріяв про польоти, а про море. Він готувався до екзаменів у Вищу військово-морську школу і займалася на підготовчих курсах паризького військово-морського ліцею, але зазнав невдачі на вступних іспитах.
У 1921 році почалася армійська служба Антуана, і працюючи в бригаді ремонтників, він несподівано відчув, що авіація – це його справжнє покликання. Сент-Екзюпері здає іспит на цивільного льотчика, і передислоковується в Марокко, де отримує кваліфікацію військового пілота. У 1921 році, після закінчення офіцерських курсів, він стає молодшим лейтенантом. Військову службу Антуан закінчує вже у Франції. У січні 1923 року його літак потрапить в аварію, пілот отримує травму голови і йде у відставку. Сент-Екзюпері оселяється в Парижі.
У 1926 році він став літати на поштових літаках французької компанії "Авиапосталь", що здійснювали рейси в північноафриканські країни. Незабаром Сент-Екзюпері був призначений начальником аеропорту Кар-Джуба, розташованого на краю Сахари. В очікуванні рейсів він знову взявся за перо, і результатом його праць став рукопис роману ‘Південний поштовий", в яких розповідалося про рейсах в Сахару пілота поштового літака.
У 1929 році Сент-Екзюпері повертається у Францію. Він вступає на Вищі курси військово-морської авіації і пропонує свою рукопис видавцям. ‘Південний поштовий', опублікований в кінці 1929 року, зробив свого автора знаменитим і багатим. У 1930 році Антуана де Сент-Екзюпері призначають технічним директором Південно-Американського відділення ‘Авиапосталь' і нагороджують орденом ‘Почесного легіону" за його внесок у розвиток французької цивільної авіації. У Буенос-Айресі Антуан знайомиться з Консуело Сунсін, і потім вони одружуються.
У 1931 році компанія ‘Аэропосталь' збанкрутувала, і Сент-Екзюпері повернувся до льотної роботи. У цьому ж році він видав роман ‘Нічний політ", який приніс йому літературную премію "Феміна'. Антуан літає в Африку, Індокитай, Південну Америку, працює кореспондентом газети ‘Парі-суар'. У грудні 1935 року Сент-Екзюпері на власному літаку Симун намагається поставити рекорд дальності перельоту Париж – Сайгон, але терпить аварію над Лівійською пустелею.
Третя книга «Планета людей» (1939) принесла Антуанові де Сент-Екзюпері світову славу. З початком другої світової війни письменник зголошується до армії. Комісія визнає його непридатним до польотів, але ціною неймовірних зусиль Сент-Екзюпері добивається свого і знову стає військовим льотчиком.Пізніше йому довелося емігрувати емігрувати до США. Там він пише повісті «Військовий льотчик» (1942) та «Лист до заручника» (1943).
В Америці Екзюпері написав і свій найзнаменитіший твір - казку «Маленький принц» (1943), яка стала останнім завершеним твором письменника. У нього було ще багато задумів, проте Екзюпері знову добивається права сісти за штурвал військового літака. Влітку 1944 року майор Сент-Екзюпері дістає дозвіл ще на дев’ять бойових польотів. З дев’ятого польоту він не повернувся, навічно залишившись у небі разом зі своїм Маленьким принцом.
Коментарі
Дописати коментар